- ошаленілий
- —————————————————————————————ошалені́лийдієприкметникрідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
ошаленілий — а, е, розм., рідко. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до ошаленіти. 2) у знач. прикм. Те саме, що ошалілий 2) … Український тлумачний словник
ошаленілість — лості, ж., розм., рідко. Стан за знач. ошаленілий 2) … Український тлумачний словник
несамовитий — I 1) (який перебуває у стані сильного душевного потрясіння, збудження, не здатний контролювати свої вчинки); шалений, ошалілий, ошаленілий (від збудження, роздратування, гніву тощо); скажений, оскаженілий, осатанілий (від роздратування, гніву… … Словник синонімів української мови